Повернутися на головну
Русский  Українська   
 
Клайв Джеймс   "Остання стадія адаптації продукту до ринку -
це адаптація ринку до продукту..."
Клайв Джеймс

Хто розпоряджається Вашими грошима?

«Мені соромно користуватися моїм мобільним телефоном привселюдно, тому що він старий...» ці слова викликали сміх у оточуючих і примусили замислитися мене. Адже тирада мого знайомого показала, наскільки успішною була діяльність рекламних агентств всього світу по створенню своєрідної «матриці» миру споживання. Або, якщо подивитися з іншого боку, по управлінню Вашими бажаннями і мріями.

Гомо консуменс

До початку експансії реклами, в середині минулого сторіччя, необхідність придбання нового товару виникала тільки тоді, коли із-за фізичного зносу цей товар більш не міг використовуватися по прямому призначенню, тобто можливість зростання об'ємів продажів і доходів підприємств була обмежена терміном реальної придатності товару. Змінити ситуацію представилося можливим з розвитком засобів масової інформації і виникненням реклами як такої.

У цей період виникла ідея наділити товар, окрім його прямих споживчих якостей ще і психологічною складовою. Так би мовити, суспільним визнанням – «вагою».

А інструментом формування суспільного визнання товару виступила саме реклама в ЗМІ.

Через деякий час «вага» товару стала визначати положення людини в суспільстві, його статус. Це і стало моментом народження «Гомо консуменс» - людини споживаючої. Причому споживаючої виходячи не із власних потреб, а під впливом громадської думки створеної рекламою.

Проте апетити виробників все ще не були задоволені, оскільки висока якість і довговічність товарів, що виготовлялись в середині минулого сторіччя, робила безглуздим придбання новинок і, таким чином, стримувало попит.

Наступним проривом в створенні системи безперервного споживання стало навмисне зниження терміну служби товарів. Ставало все складнішим відшукати туфлі Salamander, які виглядали б як нові через 6 років носіння, або придбати автомобіль, подібний ГАЗ-24 «Волга», багато з яких дожили до наших днів, наїздивши за цей час по мільйону кілометрів, але не втративши при цьому свого лиску.

Більш того, в пресу систематично просочуються чутки про лобіювання торговими корпораціями інноваційних розробок товарів з приголомшливими експлуатаційними характеристиками. Наприклад, незношуваних автомобільних шин, надміцних ниток для жіночих панчох або дешевих альтернативних джерел енергії. А про відношення нафтовидобувних компаній до екологічно чистих і дешевих електромобілів і говорити не доводиться – про це чули усі.

Сьогодні, термін служби багатьох товарів складає один сезон – один рік. Причому термін цей обмежений у багатьох випадках не реальним терміном придатності, а штучно створеним ефектом морального старіння.

Робиться це за допомогою все тієї ж реклами. Кожне оновлення лінійки товарів супроводжується новою рекламою, яка переконує потенційного покупця в тому, що цей товар краще попереднього. А враховуючи, що у наш час суспільний статус людини визначається наявністю у нього матеріальних благ, то, відповідно, новіший і модніший товар робить людину більш значущою в очах інших. Причому, товар, в більшості випадків, один і той же, просто загорнутий в іншу «обгортку», пофарбований в інший колір або з іншим найменуванням.

Як приклад можна привести креми, що оберігають від ультрафіолетових променів. Їх склад залишається принципово незмінним вже більше 50 років. Або зубні пасти, вся користь яких полягає в масажуванні ясен зубною щіткою і в освіженні дихання. Про яку-небудь реальну профілактику карієсу – мова не йде.

Всі ці рекламні хитрощі призвели до стрибка рівня споживання товарів як суспільством в цілому, так і кожним з нас окремо.

Наочніше проілюструвати ситуацію, що склалася, можна на прикладі з мобільними телефонами. У великих мегаполісах мобільні телефони, що старші за один рік, автоматично потрапляють під поняття «морально застарілий» і багато молодих людей щорічно їх оновлюють, витрачаючи на цю, абсолютно не обов'язкову покупку, 5-7 відсотків своєї РІЧНОЇ зарплати.

Якщо ж підрахувати загальну частку витрат на товари, нав'язаних нам рекламою, але які не є дійсно необхідними, то вона складе 20 і більше відсотків (в деяких випадках до 50) від нашого доходу. Додайте сюди оплату за електроенергію, газ, воду – які ми витрачаємо здебільшого марно, і відповідь на одвічне питання «Чому не вистачає грошей» стане очевидною.

Тепер вам відомо, хто розпоряджається Вашими грошима і яка справжня причина бажання купувати, що охопило увесь світ.









Передрук і використання матеріалів сайту дозволено, за умови розміщення активного посилання на наш сайт (відкритого для індексування ПС)