Повернутися на головну
Русский  Українська   
 

Біда не приходить одна

Буквально вчора я писав про фінансові проблеми, що на мене звалилися, а сьогодні я зрозумів, що то ще були не проблеми, а так, негаразди. Проблеми будуть через місяць...

Тільки що мій друг і кум в одній особі повідомив «радісну» новину: найближчим часом у нього намічається весілля! Точна дата поки що не відома, як і формат цього дійства, але я перебуваю в повному ауті.

Весілля: біда не приходить одна!

Адже що таке запрошення на весілля для звичайного гостя? Це ВИТРАТИ! Великі фінансові витрати. І справа не лише в подарунку молодятам (хоча, в нинішні часи сотнею баксів з людини вже не відскіпаєшся).

Погодьтеся, що в більшості випадків гостю доводиться купувати якусь собі пристойний одяг: брюки, піджак, сорочку, туфлі, а може і все відразу. Доводиться викладати денюжку на таксі в обидва кінці, щоб свіжокуплений костюм не перетворився на ганчірку ще до того, як його господар зможе привітати наречених.

Конкретно мені доведеться ще й думати, де взяти годинник на руку (купити, позичити, взяти на прокат). У мене ось годинника немає, просто не було в ньому необхідності, ось я і не купував. Адже дорослий чоловік в сорочці з коротким рукавом і без годинника на руці виглядає, як мінімум, дивно.

А ще букет квітів треба. Дааа... Біда не приходить одна. Якщо вже витрачати кошти, то витрачати по максимуму. По іншому не вийде.

Так, чим старше я стаю, тим краще розумію свого батька, який терпіти не міг ні чужих свят, ні своїх. Тому як для людини з середнім рівнем доходу кожен таке свято це мінімум півзарплати на вітер. А на ранок або купа непотрібних подарунків (це в кращому випадку), або втома, головний біль і порожній гаманець на додаток.

Повернутися до змісту...









Передрук і використання матеріалів сайту дозволено, за умови розміщення активного посилання на наш сайт (відкритого для індексування ПС)